Пітер Логід – бізнесмен, юрист і 10-й прем’єр-міністр Альберти (1971–1985). Підтримка жителів Альберти допомогла Логіду стати одним із найвпливовіших лідерів країни та одним із найкращих провінційних політиків свого часу. Він прославився як поборник інтересів Західної Канади, але водночас підтримував національну єдність. Докладніше про життєвий і професійний шлях місцевого авторитету далі на calgaryes.
Представник відомої родини
Едгар Пітер Логід народився 26 липня 1928 року в Калгарі в родині юриста Едгара Д. Логіда та Едни А. Болд. Дідусь Пітера Джеймс О. Логід був сенатором, першим консерватором з Альберти, який служив у федеральному кабінеті, юристом-першопрохідцем у Калгарі та єдиним жителем Альберти, якого посвятили в лицарі. Сенатор відіграв ключову роль у формуванні Альберти як провінції. Прадід Пітера Річард Гардісті прославився як перший канадський сенатор-метис.
Освіта
Пітер відвідував школу для хлопчиків у Стратконі та державні заклади в Калгарі – Школу Рідо-Парк і Школу імені Ерла Грея. Після цього середню освіту здобув у Центральному колегіальному інституті. В останньому Пітер заснував студентську спілку і водночас був обраний її першим президентом.
У 1951 році хлопець став бакалавром мистецтв, а наступного року – бакалавром права в Альбертському університеті. Під час студентства проявив свої першокласні організаторські здібності, працював редактором спортивного розділу студентської газети The Gateway та грав за університетський футбольний клуб. У 1954 році отримав ступінь магістра ділового адміністрування в Гарвардському університеті.
Початок кар’єри та вихід на політичну арену
У 1955 році Логід зайнявся юридичною практикою в Калгарі, а наступного року приєднався до однієї з найбільших канадських будівельних фірм Mannix Corporation, швидко піднявшись кар’єрними сходинками до посади віце-президента, а згодом – директора.
У 1965-му, у віці 36 років, Логіда обрали лідером невеликої Прогресивно-консервативної партії Альберти. Партія на той час не мала обраних членів у провінційному законодавчому органі, тож успішна політична кар’єра на чолі такої маргінальної структури здавалася чимось неможливим. Проте, поєднавши консервативні фінансові принципи з ліберальною соціальною політикою, Пітер перебудував партію в потужну політичну силу, що відображала міський світогляд.
У 1967 році Логіда обрали до законодавчого органу разом із п’ятьма іншими кандидатами від консерваторів, які сформували офіційну опозицію. Через рік прем’єр-міністр соціального кредитування Ернест К. Меннінг пішов у відставку, його замінив Гаррі Стром.
Посада прем’єр-міністра
На виборах 1971 року консерватори отримали 49 із 75 місць у законодавчому органі. Вперше в історії Альберта обрала прогресивно-консервативний уряд. 10 вересня 1971 року Пітера Логіда призначили прем’єр-міністром Альберти. На виборах 1975, 1979 і 1982 років Логід та його партія отримували все більшу й більшу кількість голосів. Він обіймав посаду прем’єр-міністра протягом 14 років.
Першим досягненням Пітера стало збільшення розміру роялті, які виплачували Альберті нафтові компанії. У такий спосіб він продемонстрував, що вправно веде переговори як у бізнесі, так і в політиці, також вміє налагоджувати відносини зі ЗМІ.
Під керівництвом Логіда уряд зосередився на збільшенні прибутку мешканців провінції завдяки природним ресурсам. Прем’єр-міністр також посприяв розвитку промисловості та децентралізації міст, а ще покращив систему охорони здоров’я і облаштував нові місця відпочинку. Зокрема, за його правління збудували чимало нових лікарень, провели безліч медичних досліджень, створили міські та провінційні парки. У 1980 році його уряд створив фонд медичних досліджень.
Однією з найважливіших ініціатив політика стало створення в 1976 році трастового фонду Alberta Heritage Savings Trust Fund, що передбачав вкладення в довгострокові інвестиції частини доходів від нафти й газу. У межах своєї політики промислового розвитку прем’єр-міністр стимулював розробку величезних запасів важкої нафти та нафтоносних пісків за допомогою прямих інвестицій.
Логід також займався диверсифікацією сільського господарства, активно підтримував розвиток малого й середнього бізнесу. У 1972 році уряд заснував Alberta Opportunity Company для фінансування малих і середніх підприємств з високим ступенем ризику, які не отримали схвалення від традиційних кредиторів. До 2001 року компанія профінансувала понад 7000 фірм і окремих стартаперів.
У 1970-х роках Логід наполягав на посиленні ролі Альберти в ухваленні рішень на національному рівні. Він протистояв федеральному вторгненню в провінційні юрисдикції, залишаючись відданим об’єднаній Канаді. Суперечки з Оттавою щодо доходів від нафти призвели до укладення Угоди про ціноутворення на енергоносії 1981 року та деяких інших вигідних для провінції договорів.
Післяполітична діяльність
Після подання у відставку в 1985 році Пітер повернувся до приватного сектора. У 1987 році Логід та ще один канадський юрист і політик – Дональд С. МакДональд – очолили Канадський альянс з питань торгівлі та робочих місць для сприяння вільній торгівлі зі США. У 1991–1996 роках Пітер працював співголовою Канадсько-Японського форуму.
У свої останні роки він був партнером калгарської юридичної фірми Bennett Jones LLP та входив до складу рад директорів багатьох компаній. Логід став унікальною фігурою в корпоративному світі; людиною, яка вірила, що Канада – це більше, ніж сильна економіка. Водночас, попри підтримку вільної торгівлі між Канадою та США, Пітер побоювався, що США посилить нав’язування Канаді своїх цінностей.
У 2012 році журнал Policy Options провів опитування серед 30 істориків, політологів, економістів, журналістів і політичних радників з усієї Канади щодо найкращого прем’єр-міністра провінції з 1972 року. Першість серед 18 кандидатів здобув Пітер Логід – його назвали найкращим прем’єр-міністром провінції за 40 років.
Почесті
Список нагород Пітера Логіда довгий. У 1971 році його призначили радником королеви, у 1982 році – членом Таємної ради Канади, а через 5 років він став компаньйоном Ордену Канади. Крім того, Пітер – почесний вождь індіанців крі та племені кайна.
Калгарець отримав 8 почесних докторських ступенів і служив почесним канцлером державного дослідницького Університету «Квінз», що в місті Кінгстоні (Онтаріо) – одного з найпрестижніших університетів Канади.
У 2001 році Логіда внесли до Канадської медичної зали слави, аби вшанувати його відданість дослідженням у сфері охорони здоров’я. Крім того, у 2005 році була створена нагорода The Peter Lougheed-CIHR Award для заохочення молодих дослідників на початку їхньої кар’єри. На честь Пітера та його дружини Жанни назвали будівлю електроніки навчального закладу мистецтва й культури Banff Center for Arts and Creativity.
З 2000 року Пітер долучився до 13 членів Тристоронньої комісії – неурядової міжнародної організації, що складається з представників Північної Америки, Західної Європи та Азії. Загалом, уродженець Калгарі став канадською іконою, яку поважають за компетентність, проникливість, чесність і непохитну відданість добробуту людей Альберти й усієї країни.