Ральф Кляйн – журналіст, політик, 32-й мер Калгарі та 12-й прем’єр-міністр Альберти. Його політична кар’єра запам’яталася здатністю блискуче завойовувати серця виборців і скандальними заявами, що пильно приковували увагу громадськості. Про основні життєві і кар’єрні моменти «короля Ральфа» – саме так його називали через дивовижну здатність перемагати на виборах – читайте далі на calgaryes.
Ранні роки
Ральф Філіп Кляйн народився 1 листопада 1942 року в Калгарі. Його дідусь по батьківській лінії іммігрував до Канади з Німеччини, а бабуся – з Англії. Батьки Ральфа працювали на будівництві, ледве зводячи кінці з кінцями. У віці 5 чи 6 років вони розлучилися, тому деякий час хлопчик зростав із дідусем і бабусею по лінії матері на півночі Калгарі, ще деякий – зі своєю матір’ю в містечку Рокі-Маунтін-Хаус, що в західно-центральній частині Альберти.
Ще не закінчивши школу, Кляйн приєднався до резерву Королівських військово-повітряних сил Канади. Хоча військові прагнення не справдилися, дисциплінованість, яку Ральф отримав під час проходження служби, додала йому рішучості та зосередженості, які він застосував для завершення своєї освіти.
Кляйн навчався в Калгарському бізнес-коледжі, де вивчав бухгалтерський облік і ділове адміністрування. Під час навчання хлопець досяг таких успіхів, що його запросили працювати викладачем, а незабаром – директором цього навчального закладу. Через деякий час вступив до Університету Атабаски. Після цієї роботи працював фахівцем зі зв’язків із громадськістю в Міжнародному русі Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та неприбутковій організації United Way з 1963 по 1969 рік. У цей період він одружився з Гільдою Мей Хепнер. До того як шлюб розпався, у подружжя народилося двоє дітей.
Журналістська кар’єра
У 1969 році Ральф потрапив до калгарської редакції телерадіокомпанії CFCN. Чоловік пропрацював радіо- й телеведучим 11 років і, зрештою, став старшим репортером із громадських питань на телеканалі й радіостанції CFCN. Під час цієї роботи Кляйн ознайомився з широким спектром тем, однак найбільше його цікавили репортажі про боротьбу чорноногих у 1970-х роках та матеріали про муніципальну політику.
У 1972 році він одружився з Коллін Гамільтон, у якій знайшов споріднену душу та джерело натхнення і мотивації.
Міський голова
Журналістська професія дала змогу завести багато важливих знайомств, а в 1980 році Ральф шокував друзів, родину та колег оголошенням про те, що балотується на посаду мера.
Кляйн організував надзвичайно скромну кампанію, маючи мізерний бюджет, невелику команду волонтерів і старий будинок на колесах, позичений у батька. 15 жовтня 1980 року політичний новачок таки отримав посаду.
Обіймаючи посаду міського голови з 1980 по 1989 рік, Кляйн запровадив у Калгарі систему легкорейкового транспорту, посилив захист навколишнього середовища річки Боу та успішно підготував місто до проведення зимових Олімпійських ігор 1988 року.
Цікаво, що в 1982 році він різко критикував людей, які переїхали до міста зі східної Канади на роботу, називаючи їх «бомжами» та закликаючи міську поліцію вигнати небажаних прибульців. Багато калгарців, стурбованих різким зростанням рівня злочинності та кількості бездомних, підтримали суперечливі коментарі свого мера.
Прем’єр-міністр
У березні 1989 року Кляйн потрапив у провінційну політику. Невдовзі його призначили міністром навколишнього середовища, після чого політик очолив розробку одного з найпрогресивніших законів Канади про охорону навколишнього середовища.
У 1992 році Ральф замінив прем’єр-міністра Дона Гетті, який пішов у відставку. 14 грудня він склав присягу як 12-й прем’єр-міністр Альберти. На посаді прем’єр-міністра перебував до 14 грудня 2006 року. Кляйн запам’ятався як один із найуспішніших політиків Канади, він очолював чотири поспіль уряди більшості та приваблював виборців своєю обивательською персоною, жорсткою фіскальною політикою та схильністю різко, а іноді й неоднозначно критикувати супротивників.
Серед основних моментів здобутків Кляйна на чолі провінції – ліквідація майже 23 мільярдів доларів боргу та виведення Альберти на новий шлях процвітання, що зробив її першою провінцією в країні без заборгованостей. Крім того, він спрямував багато зусиль на відкриття урядового процесу прийняття рішень, започаткування широкомасштабних публічних консультацій, зменшення корпоративних податків.
Кляйн виступив проти правлячої на той час федеральної Ліберальної партії та її підтримки Кіотської угоди щодо парникових газів, стверджуючи, що її прийняття зашкодить нафтовій промисловості та Альберті.
Політика часто звинувачували в тому, що він не зміг максимізувати суспільні вигоди від багатства ресурсів Альберти та зберегти нафтові й газові кошти на майбутнє, хоча державні доходи від ресурсів зросли більш ніж у 4 рази за 14 років прем’єрства. До того ж під час його прем’єрства нафтоносні піски Альберти привернули світову увагу як третє за величиною скупчення сирої нафти у світі та важливе джерело постачання в США.
Він же створив перше в Канаді Міністерство у справах дітей, а ще запропонував ідею (щоправда, нереалізовану) приватизації системи охорони здоров’я Альберти. Кляйн долучився до зростання медичних досліджень у провінції та інфраструктури тутешніх вишів, а також керував багатьма урочистостями, представленими в провінції.
У 2001 році п’яний Кляйн увірвався в притулок для бездомних в Едмонтоні і почав кричати на всіх присутніх за те, що вони безробітні. Кілька днів після цього Кляйн провів сльозливу прес-конференцію, під час якої обговорив свій алкоголізм. Що цікаво, такі відверті зізнання не вплинули на репутацію прем’єр-міністра та його підтримку виборцями.
Нерідко Кляйна порівнювали з іншим прем’єр-міністром Альберти – Пітером Логідом. Обидва політики сприяли процвітанню Заходу, однак якщо Логіда вважали державорозбудовником, то Кляйна – тим, хто вів запеклі політичні бої з Оттавою, провінціями та іншими консерваторами. Він сварився зі столицею через законодавство про одностатеві шлюби, хоча розумів, що його погляди ніяк не вплинуть на розвиток прав і можливостей спільноти ЛГБТК+.
Хвороби і смерть
Після виходу на пенсію Ральф працював бізнес-консультантом у юридичній фірмі Borden Ladner Gervais, передаючи клієнтам знання, як правильно вести бізнес в Альберті, Канаді та Північній Америці загалом.
У грудні 2010 року стало відомо, що Кляйн, який увесь час курив, хворий на хронічне обструктивне захворювання легень, а у квітні наступного року громадськість дізналася, що колишній прем’єр-міністр страждає на хворобу Піка – незворотний патологічний процес, що призводить до повної атрофії кори головного мозку. Кляйна госпіталізували у вересні 2011 року, а 29 березня 2013-го він помер у Калгарі.
Для своїх найближчих друзів і колег Ральф Кляйн запам’ятався як турботливий, веселий і відданий чоловік. Його політичні союзники та опоненти однаково визнали унікальне поєднання сильного характеру, рішучості та харизми політика. А для незліченних жителів Альберти він завжди буде відомий як сильний лідер, людина з народу, гордий житель провінції та неповторний у всіх можливих сенсах.