Починаючи із заснування в 1875 році північно-західного форпосту кінної поліції в місці злиття річок Боу та Елбоу, місто Калгарі мало постійну військову присутність. Спочатку форпост називався Форт-Брізебуа на честь першого його командира, а в червні 1876 року був перейменований на Форт-Калгарі. Про основні віхи розвитку військової історії міста, читайте далі на calgaryes.
Ранні військові частини
До моменту заснування форпосту єдиною формальною військовою присутністю на території сучасного Калгарі був гарнізон Північно-Західної кінної поліції (NWMP). Це канадський воєнізований поліцейський загін, створений у 1873 році прем’єр-міністром Канади Джоном А. МакДональдом, щоби допомогти захистити суверенітет Канади, зменшити незаконну торгівлю та вирішити конфлікти між поселенцями та корінними народами на Північно-Західних територіях, до складу яких тоді належала сучасна Альберта.
Головний страх МакДональда полягав у тому, що перші народи уб’ють американських торговців, що призведе до розгортання в Канаді збройних сил США. Загін NWMP виконував одночасно військові, поліцейські та судові функції. Червона уніформа поліції символізувала британську й канадську військову форму.
Північно-Західне повстання канадських метисів та індіанців у провінції Саскачеван у 1885 році під проводом борця за права корінних народів Луї Ріеля спонукало до створення в Калгарі Громадянської домашньої гвардії, яка складалася з добровольців, одягнених у ковбойський одяг, що демонстрував силу місцевих корінних племен. Проте конфліктів між європейськими городянами та першими націями тоді не виникло, тому гвардія розпустилася.
У 1894 році Калгарі зареєстрували як місто, що посприяло розвитку більш формальної військової присутності. У місті розмістилася Ескадрилья канадських стрілецьких військ, а в липні 1905 року – кавалерійський полк Непостійного активного ополчення, що отримав назву 15-го легкого кінного. Штаб полку розміщувався у горищі кормосховку.
Інтендант цього полку, який також був міським чиновником, капітан Вільям Чарльз Гордон Армстронг, подав кілька заяв про створення піхотного полку. У 1910 році ці заяви нарешті розглянули, і 1 квітня 1910 року офіційно створили 103-й полк Calgary Rifles. Свої підрозділи в Калгарі створили й артилерійські, інженерні та допоміжні корпуси.
У 1910 році солдати почали готуватися до Першої світової війни. Представники Канадського експедиційного корпусу (CEF) тренувалися в громаді Калгарі Сігнал-Гілл.
Перша світова війна
У 1914 році в Калгарі сформували 10-й і 50-й батальйони Канадського експедиційного корпусу. Навчалися вони на тренувальному майданчику Sarcee Camp, який побудували у 1910 році на землі, орендованій у корінної нації цуутіна (сарсі). Це місце було єдиною територією в Альберті, відведеною для підготовки солдатів до бою під час Першої світової війни та однією з найбільших таких територій у Канаді. Упродовж війни там підготували понад 45 000 чоловіків із 30 підрозділів по всій провінції.
Деякі канадські рекрути CEF, яких відправили до Європи, воювали серед групи солдатів, відомої як Канадський корпус. Цей корпус відіграв вирішальну роль для перемоги в битві при Вімі – наступальній операції військ Британської імперії проти німецької армії біля французького міста Вімі у 1917 році.
Постійні військові об’єкти були остаточно споруджені в 1917 році. Одним із них стала Mewata Armouries – збройова база канадських збройних сил у Калгарі, де розміщуються резервні частини та ескадрон регулярної кавалерії. 11 листопада 1979 року уряд Альберти визнав споруду історичним місцем провінції.
Реорганізація
У 1920–1921 роках канадську армію реорганізували, зокрема, 103-й полк розділили на два окремі полки – Calgary Highlanders (піхотний) і Calgary Regiment (танковий). У місті залишилися й інші допоміжні підрозділи, наприклад, 19-та польова бригада Королівської канадської артилерії чи 13-та польова рота Королівських канадських інженерів.
У 1933 році на 47,3 га землі на південному заході Калгарі відкрилися казарми Currie Barracks – комплекс із 10-ти історичних військових будівель і двох пов’язаних із ними ландшафтних об’єктів. Тут тренувалася піхота й авіація до Другої світової війни. Назвали комплекс на честь відомого генерала Артура Вільяма Каррі. У вересні 1939 року базу, як і багато інших військових частин Калгарі, залучили для бою.
Друга світова війна
Починаючи з 1 вересня 1939 року, чимало калгарських підрозділів мобілізували до Канадських сил активної служби. Полк Calgary Highlanders приєднали до 2-ї канадської піхотної дивізії, що базувався в Манітобі.
Крім того, був створений 2-й батальйон, що впродовж усієї війни служив як частина міліції за сумісництвом. Calgary Highlanders повернулися до Калгарі в листопаді 1945 року.
Танковий полк Calgary Regiment мобілізували в 1941 році та приєднали до 1-ї танкової бригади канадської армії (пізніше – 1-ша канадська бронетанкова бригада). Після війни вона також воювала в Італії та Північно-Західній Європі. Також у місті розміщувався Канадський корпус підготовки офіцерів Університету Альберти.
У 1941 році в Калгарі розмістився підрозділ військово-морського резерву збройних сил Канади HMCS Tecumseh. Це наземний військово-морський навчальний заклад, укомплектований моряками, які працюють неповний робочий день, а також місцевий центр вербування для Королівського флоту Канади (RCN).
Післявоєнна присутність
Тренувальний майданчик Sarcee Camp у 1958 році відновили як казарми Sarcee Barracks. Нова база містила парадну площу, стрільбище, мотузковий курс, школу, житло, бігову доріжку та гаражі. У 1968 році об’єкт об’єднали з Currie Barracks, аби сформувати базу CFB Calgary. У 1981 році її перейменували на Harvey Barracks на честь канадського солдата Фредеріка Харві. Згодом орендовану територію повернули нації цуутіна (сарсі), а саму базу закрили.
До слова, база Currie Barracks відіграла важливу роль у становленні постійної військової присутності в провінції, протягом багатьох років служила центром взаємодії між військовослужбовцями та цивільними, а також домом для військових канадських формувань. Тут часто приймали високопоставлених гостей, а війська оглядали на парадній площі канадські генерал-губернатори та королева Єлизавета II. Казарми вивели з експлуатації в 1997 році.
У 1980-х роках у північно-східному Калгарі побудували другий склад зброї. У 1995 році гарнізон Regular Force переїхав до Едмонтона, залишивши основну частину персоналу в Калгарі для управління місцевими підрозділами міліції.
Після Другої світової війни полк Calgary Highlanders долучив сотні солдатів до миротворчих та деяких інших місій у Камбоджі, Перській затоці, на Близькому Сході, у колишній Югославії та Судані. У 2008 році полк надав своїх солдатів для канадської місії в Афганістані.
У війні в Перській затоці та Афганістані також брали участь резервісти HMCS Tecumseh. Крім того, вони долучалися до численних заходів із надання допомоги постраждалим від стихійних лих, як-от повені в Манітобі 1997 року чи пожежі у Форт-МакМеррей 2016-го.