Для когось події, пов’язані з Другою світовою війною, можуть здатися далекими, однак це не так. Понад мільйон канадців вступали до лав військ, вони проходили навчання, покидали Калгарі, а потім приїздили одужувати в ньому. У місті збереглися місця, які нагадують про минуле. Далі на calgaryes.
Зброярня Mewata
Це національна історична пам’ятка Калгарі, яка знаходиться у центрі Калгарі. Нагадаємо, у 1939 році, коли розпочалася Друга світова війна, молоді чоловіки перебували у будівлі для запису на військову службу. Її збудували ще за часів Першої світової війни, а у стінах зброярні Mewata солдати відточували навички.
Зброярня Mewata асоціювалася з місцем набору армії. Виконавчий директор Heritage Calgary Джош Траптоу зазначав, що це остання велика зброярня на півдні Альберти, яка досі є чинною.
Казарми Керрі
Містяни добре знайомі з казармами Керрі, адже нині це житловий район у південно-західному квадранті Калгарі. Район розташований на колишній базі Канадських збройних сил Калгарі, названій на честь генерала сера Артура Керрі. Казарми Керрі розташовані в межах 8-го округу міської ради Калгарі. Згідно з муніципальним переписом населення Калгарі, у районі казарм Керрі поживає 1262 особи.
Військова база у казармах Керрі відігравала ключову роль під час Другої світової війни. В архівах Гленбоу, в Університеті Калгарі, збереглися світлини цього місця. Солдати жили на базі чи у приміщенні одразу за воротами. Саме у казармах Керрі базувалися всі полки, тут проходило навчання, наприклад, бойові стрільби.
Варто зауважити, що попри офіційне повідомлення влади про очищення землі від нерозірваних бомб, досі можна побачити знаки, які попереджають про небезпеку. Ці знаки розміщені над водами річки Елбоу.
Військовий аеродром Калгарі
Поблизу казарм Керрі знаходиться авіабаза – Каррі-Філд або Військовий аеропорт Калгарі. На цьому місці було створено льотну школу в рамках Британського плану підготовки льотчиків Співдружності. У 1960-х роках аеропорт закрили у рамках трансформації внутрішніх об’єктів. Історична територія, яку згодом стали називати CFB Calgary, пройшла через декілька етапів розвитку (Sarcee Barracks та Currie Barracks).
- Офіційне закриття CFB Calgary у 1997 році (фактично 1998). Рішення про закриття Канадської військової бази Калгарі було офіційно оголошено у 1996 році у рамках федерального бюджету. Головною причиною стало прагнення канадського уряду до консолідації військових підрозділів до значно меншої кількості об’єктів для підвищення ефективності та зменшення витрат. Більша частина персоналу, підрозділів, які знаходилися у CFB Calgary, були передислоковані до CFB Edmonton в Едмонтоні, Альберта. Для містян закриття Канадської військової бази стало значною подією.
- Наступний етап – збереження будівлі та реконструкція Canada Lands Company. Ці споруди є важливою частиною спадщини Калгарі, вони свідчать про військову історію міста. Нині важко чітко назвати збережені будівлі, адже часто адміністративні, житлові будинки чи споруди з архітектурною чи історичною цінністю були інтегровані в новий план забудови.
- Єдиною офіційною військовою присутністю на території колишньої CFB Calgary є склад та Ресурсний центр військових сімей (Military Family Resource Centre, MFRC). Центр є некомерційною, благодійною організацією, що надає послуги військовослужбовцям Канадських збройних сил (чинних та ветеранів), та їхнім родинам в Південній Альберті, у тому числі в Калгарі, Ред Дір, Летбрідж. Підтримка військовослужбовців охоплює психологічну допомогу, особисті та сімейні консультування, програми для дітей та молоді, програми з охорони здоров’я та психічного добробуту, семінари з особистісного розвитку, різноманітні соціальні заходи та події.
Зала спадщини SAIT’S
Провінційний інститут технологій та мистецтв (PITA) після початку Другої світової війни взяв на себе іншу роль. У залі Герітедж знаходився Британський план повітряної підготовки Співдружності. Також додатково було створено школу для підготовки льотного складу до роботи радіооператорами. Цікаво й те, що у Heritage Hall проходили курси не лише канадці, але й радіооператори з Австралії та Нової Зеландії.
Для учнів інституту це означало лише одне – необхідність переїзду (на територію Стампіда). Більшу частину Другої світової війни учні Калгарі провели саме там.
Будівля стоїть й нині, а Політехнічний інститут встиг відсвяткувати 100-річчя.
Муніципальний аеропорт
У період початку Другої світової війни Калгарі знаходився практично на фініші будівництва нового муніципального аеропорту. У 1940 році представники федерального уряду взяли це місце під контроль. Сюди було перенесено Британський план авіаційної підготовки Співдружності. Пілоти навчалися на аеродромі, а також маршували на території сусіднього навчального центру.
Цікавим є той факт, що чверть ділянки землі Муніципального аеропорту придбав уряд США для побудови власного ангара. Це місце відігравало важливу роль у програмі ленд-лізу під час Другої світової війни (започаткована у березні 1941 року). Це була одна з ключових точок на так званому маршруті «ALSIB – Alaska-Siberia Airway». За цією програмою СРСР отримали понад 14 000 літаків, серед яких були P-39 та P-63.
Тож, Калгарі на той час відігравав ключову роль у маршруті перегону літаків, виконуючи функції своєрідного сервісного центру. В ангарі проводилися перевірки, виконувалися незначні ремонтні роботи, дозаправлення. Літаки у Калгарі готувалися до найскладнішої та найвіддаленішої частини маршруту.
Серед доступних світлин можна побачити старий ангар Муніципального аеропорту, що зберігся донині, та навчальна зала. Цікаво, що Музей авіації розміщений якраз в ангарі Калгарі (Макколл Вей, 4629), та є ще одним нагадуванням про минуле.
Майстерні в Огдені
Спочатку у майстернях в Огдені зберігалися локомотиви залізниці, проте після початку війни місія змінилася. У майстернях Канадської Тихоокеанської залізниці в Огдені у часи Другої світової війни виготовляли морські гармати та боєприпаси. У пікові години у майстернях могло працювати практично 2500 чоловіків. Гармати, виготовлені у цих майстернях, згодом встановлювалися на канадських військових кораблях. Історики аналізували роль Калгарі та безпосередньо майстерень в Огдені, зазначаючи, що без гармат та боєприпасів кількість втрат була б значно вищою.
Після закінчення Другої світової війни майстерні Канадської Тихоокеанської залізниці в Огдені повернулися до звичайної роботи.
Лікарня полковника Белчера
Хочеться завершити перелік місць, які нагадують про Другу світову війну в Калгарі, лікарнею полковника Белчера. Її заснували ще за часів Першої світової війни задля лікування поранених солдатів. Після початку Другої світової війни уряд швидко зрозумів, що потрібно терміново шукати нове місце для поранених. У 1942 році розпочали будівництво споруди на розі 4-ї вулиці та 12-ї авеню. Лікарня відкрилася через рік, паралельно з цим розроблялися плани про розширення.
Згодом військове міністерство придбало маєток Бернс, яке знаходилося поруч, побудувавши новий шпиталь. Після цього у маєтку Бернс солдати одужували та набиралися сил. У лікарні Белчера до кінця Другої світової війни лікувалося понад 375 пацієнтів.
Кількість ветеранів поступово зменшувалася, а будівля – старіла. Наприкінці 1990-х років її знесли. Нині у Калгарі на місці колишньої лікарні Белчера знаходиться медичний центр Шелдона Чуміра. У 2003 році у Паркдейлі відкрили новий заклад – Центр довгострокового догляду імені полковника Белчера. Декілька канадських ветеранів досі знаходяться під опікою медичного закладу імені полковника Белчера.